Новий рік. Новорічна ніч, якої ми чекаємо з нетерпінням, в надії що наступного ранку після святкування у нас сповняться усі бажання.

Святкуючи Новий рік, ми українці, повинні пам’ятати про те що ми насамперед люди.

А якщо ми себе рахуємо людьми, то повинні пам’ятати не тільки про себе, але і  про хворих, про сиріт…

А в світлі сучасних подій повинні пам’ятати і про наших славетних воїнів, які не шкодуючи свого життя та здоров’я оберігають наш спокій на сході України, стримуючи ворога.

Ворога, що так нав’язує свою «братерську» любов, обіймаючи запихає ножа під ребра. Ми повинні пам’ятати, про загиблих воїнів, повинні пам’ятати про поранених, що не можуть оговтатися після поранень, як фізичних так і духовних.

Україна, немов би поділилася на два світи. Ніби війна на сході, не біль всієї України.

На сході війна, що лагідно зветься «АТО», а далі по всій Україні все добре. Весілля, гулянки, дискотеки та інші розваги.

Ми немов би сказилися. Захисників вітчизни нагло виганяють з автобусів чи не продають білети за пільговою ціною, зневажають.

На сході війна, а на іншій території України грабунки, вбивства. І хто їх вчиняє?

Чому? Чому так ми поділилися. Що одночасно в Україні, де відбувається війна, може бути крик відчаю за втратою, похорон та дискотека, веселощі?

Щось з нами не так.

Хочеться щоб Новий рік, приніс в Україну мир та спокій. А всім нам українцям взаємного розуміння, любові до ближнього не на словах, а на ділі.

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

Слава Україні!

Героям слава!