Податки – складова частина наповнення державного бюджету.
Без податків держава не може існувати повноцінно, але повинні бути і межі. Межі в кількості податків та їх розмірів. Неможливо вичавлювати з власного народу по максимуму – віддаючи по мінімуму.

Рано чи пізно таку систему буде зруйновано. Оскільки влада завжди повинна пам´ятати, що вона отримала мандат від народу, а не купила його. І народ, як обирає (поки що ще) владу, так має право і на її відкликання, якщо вона не справляється з покладеними на неї обов´язками.

Прикро, але крім радісних рекордів, які прославляють нашу Україну, націю є і сумні рекорди.

За даними Світового банку та його рейтингу Doing Business Україна зайняла 165 позицію в «податковому» рейтингу, а в загальному показнику, який характеризує легкість ведення бізнесу в країні 137 позицію з 194.

Світовий банк бере до уваги не тільки кількість платежів, але і час який необхідний платникам для їх адміністрування, а також частку прибутку, яка виплачується до  державної скарбниці.

Згідно цих даних платник податку платить в рік 28 податкових платежів. При цьому на паперову роботу, як от заповнення документів та проведення платежів – в середньому витрачається 490 годин.

В минулому році  підприємці віддали в скарбницю 55,5% доходів. 43,3% - становили податки на працю.

Це при тому, що в поважній фінансовій інституції (СБ) зазначають – Україна в поточному році в рейтингу Doing Business піднялася з 185 місця (2012 рік) на 165, скоротивши кількість податків.

Єксперти підкреслюють, що такий «рекорд» відбувся за рахунок подання даних та оплати податків для середніх та великих підприємств  в електронному вигляді.

Принагідно хочеться нагадати, що раніше для підприємств було встановлено 135 податкових платежів та зборів, при  чому на обслуговування витрачалося 657 годин на рік.

У європейських країнах кількість податків не перевищує 10-ти, а в Гонконгу складає лише 3.

В наших сусідів, Російській Федерації, підприємства сплачують 7 податків на рік.

Виходячи з вищенаведеного, напрошується питання. «Сплачуючи стільки податків де все ж таки покращення? Чи зарплатня, пенсія є на належному рівні? Чи дороги відповідають європейським стандартам? Чи життя громадян, інфраструктура міст, містечок, селищ та сіл хоч мінімально наближені до середнього рівня якості?».

Тобто. Народ, сплачуючи податки, має право знати куди ці податки розподіляються і потім робити  певні висновки.